0.00 грн.
Зробити замовленняАнтиартритичні ефекти екстракту мартинії запашної

Антиартритичні ефекти екстракту мартинії запашної
Мартинія
запашна (Harpagophytum procumbens, чортів кіготь)
з давніх-давен застосовується в усьому світі для лікування суглобових
болів при остеоартрозу та ревматичних хворобах (Committee on Herbal
Medicinal Products, 2008; Dragos D. et al., 2017). Описано також знеболювальний
ефект цієї рослини в разі нейропатичного болю (Lim D. W. et al., 2014).
Мартинія являє собою багаторічну рослину, що зустрічається
в посушливих регіонах Африки й активно використовується в місцевій
народній медицині при різноманітних хворобах. Після завезення до Європи
на початку ХХ століття рослина швидко стала популярним протизапальним й
аналгетичним засобом, який призначають у разі дегенеративних захворювань
суглобів, тендинітів, головного болю, болю в спині та болю при
менструації (Grant L. et al., 2007).
Мартинія
запашна має хондропротекторну дію, здатна гальмувати
вироблення прозапальних медіаторів, у т.ч. фактора некрозу пухлини,
інтерлейкінів‑1 та 6, запобігати опосередкованій індуцибельною
NO-синтазою й циклооксигеназою‑2 продукції простагландину Е2, вивільненню лейкотрієнів, зростанню активності
ферментів, здатних гідролізувати компоненти позаклітинного матриксу, –
металопротеаз та еластази (Fiebich B. L. et al., 2001; Jang M. H. et al.,
2003; Huang T. H. et al., 2005; Loew D. et al., 2001; Schulze-Tanzil G. et al.,
2004; Boje K. et al., 2003). Крім того, екстракт мартинії запашної дозозалежно
підвищує активність основних антиоксидантних ферментів (супероксиддисмутази,
каталази, глутатіонпероксидази) (Bhattacharya A., Bhattacharya S., 1998).
Наявні у складі цієї рослини флавоноїди та феноли також мають
антиоксидантну дію (Dugas A. J. et al., 2000; Sawa T. et al., 1999), здатні
усувати як супероксидні, так і пероксильні радикали (Langmead L. et
al., 2002).
За допомогою клінічних досліджень
з’ясовано, що призначення екстракту кореня мартинії запашної зменшувало
вираженість симптомів остеоартрозу, зокрема болю та обмеження рухів
(Haseeb A. et al., 2017; Wegener T., Lüpke N. P., 2003; Chantre P. et al.,
2000). Застосування екстракту мартинії у дозі, що відповідає
50 мг/добу гарпагозиду, протягом 12 тиж у пацієнтів з артритом
колінного чи кульшового суглоба спричиняло зниження сумарного індексу
WOMAC і його окремих підшкал. Так, порівняно з початковим рівнем біль
знизився на 23,8%, скутість – на 22,2%, а функціональний стан
покращився на 23,1%. Сумарна оцінка за шкалою WOMAC знизилася
на 22,9%. Оцінка болю за візуальною аналоговою шкалою (ВАШ) також
достовірно знизилася: біль наразі зменшився на 25,8%, середня
інтенсивність болю – на 25,2%, найбільша інтенсивність болю –
на 22,6%; узагальнене зниження склало 24,5%. Лікарі-клініцисти, котрі
проводили огляд учасників дослідження, виявили зменшення болю при пальпації
на 45,5%, зменшення обмежень рухомості – на 35,0%, зменшення
крепітації у суглобах – на 25,4%. Незначні побічні явища (диспепсія
та відчуття переповнення шлунка) спостерігалися лише в 2 із 75
пацієнтів, що свідчить про високу безпеку засобу (Wegener T., Lüpke N. P.,
2003).
У дослідженні А. Lecomte
та J. P. Costa (1992) призначення екстракту мартинії запашної пацієнтам
віком 55-75 років з остеоартрозом колінного суглоба чи суглобів
хребта зумовило достовірне зменшення болю за ВАШ порівняно із групою
плацебо (на 38% проти26%; р=0,012). Інше багатоцентрове рандомізоване
подвійне сліпе дослідження довело, що мартинія запашна є не менш
ефективною за препарат контролю (симптомомодифікувальний препарат
сповільненої дії діацереїн) у лікуванні остеоартрозу кульшового
та/або колінного суглоба. Лікування тривало 4 міс; автори відзначили однакове
зменшення оцінки болю за ВАШ, покращення функції суглобів та індексу
Лекена в обох групах лікування. Група мартинії характеризувалася більш
вираженим зменшенням потреби у НПЗП і знеболювальних препаратах
(протягом 12 тиж кожен пацієнт групи екстракту мартинії вжив
у середньому 20,9 таблеток диклофенаку, а у групі
діацереїну – 55,51), а також меншою кількістю побічних ефектів. Так,
діарея відзначалася у 8,1% пацієнтів групи екстракту мартинії запашної
та у 26,7% учасників, котрі приймали діацереїн (Chantre P. et al.,
2000; Leblan D. et al., 2000).
Гарпагозид (один з основних
складників кореня мартинії запашної) є ефективним засобом для лікування остеоартрозу
та болю в нижній частині спини (Gagnier J. J. et al., 2004), однак
висока фармакологічна активність кореня мартинії – наслідок впливів усього
фітокомплексу сполук, що в ній містяться: іридоїдних глікозидів
(гарпагозид, гарпагід, прокумбід), фенольних глікозидів (актеозид,
ізоактеозид), моно- та полісахаридів, тритерпенів (олеаноєва кислота,
3-ацетилолеаноєва кислота, урсолова кислота), фітостеролів, фенольних кислот
(корична, хлорогенова кислота), флавоноїдів тощо (Committee on Herbal Medicinal
Products, 2008; Bradley P. R., 1992). Протизапальна активність гарпагозиду
опосередкована пригніченням активності циклооксигенази‑1 та 2,
зменшенням продукції прозапальних цитокінів і вивільненням оксиду азоту
(Mncwangi N. et al., 2012). Гарпагозид також запобігав розвитку запалення
в людських хондроцитах, уражених остеоартрозу, шляхом супресії сигнальної
системи c-FOS/AP‑1, а також гальмуванням вироблення фібриногенного фактора
(Haseeb A. et al., 2017).
Загалом екстракт мартинії
запашної демонструє потужну протизапальну та знеболювальну дію, яка,
ймовірно, опосередкована впливом на ендоканабіноїдну систему ноцицепції
та гальмуванням продукції фактора некрозу пухлини – головного медіатора запальних
процесів. Слід зауважити, що препарати на основі цієї рослини
потрібно застосовувати тривало (Mariano A. et al., 2020; McGregor G. et al.,
2005).
Важливо, що
за використання в терапевтичних дозах екстракт мартинії запашної є
високобезпечним препаратом. Побічні ефекти зазвичай зустрічаються рідко й
обмежуються розладами функціонування травної системи, диспепсією, погіршенням
смакових відчуттів. Мартинії не притаманна токсичність у разі
довготривалого застосування та міжлікарських взаємодій (Vlachojannis J. et
al., 2008).
Враховуючи патогенез ОА,
антиартритичними властивостями слід вважати протизапальну активність,
здатність запобігати руйнуванню хряща й антиоксидантну дію. Всі ці властивості
притаманні екстракту мартинії запашної в сполученні з аналгетичним ефектом,
важливість якого при будь-яких артритах та артрозах складно переоцінити.
Інші лікувальні властивості мартинії запашної
Мартинія запашна знижує показники холестерину в кровотоці, а завдяки бетастеринам, які є в
будові, не дає йому і зовсім утворюватися. Мартинія запашна дозволяє вилікувати масу недуг. Крім того, продукт виводить сечову кислоту
і холестерин.
Демонструє рослина ще й антизапальну дію на людський організм, також вона
має антимікробну активність і захищає людину від різних вірусів, інфекцій. Мартинія запашна допомагає зцілити порушення в травному тракті, недостатність
жовчовиділення.
Має Мартинія
запашна ще й жарознижувальні, і діуретичні якості. Вона з давніх
часів застоcовується для
лікування травної системи, розладів шлунка, головного болю, набряклості,
ниркових недуг.
Мартінію запашну застосовують у
вигляді кардіотонічного та антивентрикулярного продукту. У різних країнах
продукт застосовують по-різному. Активно використовують у медицині корінь
трави, адже саме в ньому є величезна кількість біологічно активних речовин, які
дають змогу швидко вилікувати сечостатеву систему.
Рослина дає змогу вилікувати захворювання ШКТ, недостатність у
жовчовиділенні, озлобленість у діяльності травної системи. Застосовується трава
для лікування опіків, ранок і виразок.
Протипоказання.
Неконтрольоване споживання рослини здатне завдати організму великої шкоди, оскільки в структурі трави є алкалоїди. Незважаючи на масу корисних якостей, рослина має і деякі заборони до споживання. Її не рекомендується вживати людям, що страждають від виразки шлунка, дванадцятипалої кишки, печії, гастралгії. У структурі продукту є речовини, які стимулюють скорочення матки, і це може стати причиною викидня, тому трава заборонена до споживання вагітним дівчатам. Протипоказано споживання рослини годуючим матусям, дітлахам.
Автори: Ю.С. Рудик, д.м.н., Ю.Ч. Гасанов, ДУ «Національний інстит у т терапії ім. Л.Т. Малої НАМН України», м. Харків 01.04.2021